Міністерство освіти і науки України
Національний Університет “Львівська Політехніка”
Кафедра безпеки інформаційних технологій
Лабораторна робота № 1
з дисципліни «Комп’ютерні методи аналізу та проектуванняелектронних засобів»
Ознайомлення з середовищем проектування Aldec Active-HDL,
моделювання та синтез простої схеми
Варіант 13
Мета роботи – вивчення підходу до створення комп’ютерних пристроїв в програмованих логічних інтегральних схемах з використанням технології проектування програмних моделей комп’ютерних пристроїв, ознайомлення з середовищем проектування програмних моделей комп’ютерних пристроїв Aldec Active-HDL і набуття навиків моделювання і функціональної симуляції простих електронних схем мовою VHDL у цьому середовищі.
Короткі теоретичні відомості
Назва мови VHDL є скороченням виразу «Very high speed integrated circuits Hardware Description Language», що можна перекласти як «мова опису апаратних засобів у високошвидісних інтегральних схемах». На даний час діє стандарт VHDL, який описаний в документі ІЕЕЕ 1076-2008 що є промисловим стандартом, який широко використовується для опису роботи цифрових систем.
Незважаючи на те, що мова VHDL нагадує мови програмування, вона має ряд важливих відмінностей, а саме:
програмні моделі комп’ютерних пристроїв, створені за допомогою мови VHDL, мають, як правило, ієрархічну структуру;
специфікації модулів VHDL-проектів можуть використовувати або математичні алгоритми, які описують їх роботу, або опис апаратної структури. В залежності від цього, опис модуля може мати поведінкову або структурну форму;
моделювання алгоритму роботи пристрою базується на принципі управління за подіями;
VHDL дозволяє виконувати моделювання паралельних процесів в електричних схемах цифрових пристроїв, здійснювати часовий аналіз сигналів і їх параметрів;
VHDL підтримується рядом інструментальних засобів і систем автоматизованого проектування (САПР), які можуть створювати надвеликі інтегральні схеми (НВІС) шляхом синтезу програмних моделей комп’ютерних пристроїв, представлених на цій мові, в програмовних логічних інтегральних схемах;
використовуючи VHDL, можна проектувати, моделювати і синтезувати в програмовних логічних інтегральних схемах практично будь-який комп’ютерний пристрій, від простої комбінаційної схеми до завершеної мікропроцесорної системи на НВІС.
Інтерфейс описує входи і виходи пристрою.
Архітектура описує будову пристрою. Архітектура може описувати будову пристрою на трьох рівнях:
Поведінковому, коли описується алгоритм роботи пристрою.
Структурному, коли описується структура пристрою на рівні його компонентів, які не є компонентами найнижчого рівня ієрархії, тобто містять вкладені компоненти.
Міжрегістрових передач, коли описується структура пристрою на рівні елементів цифрової комп’ютерної схемотехніки – регістрів, мультиплекcорів, демультиплекcорів, шифраторів, дешифраторів, суматорів, логічних елементів тощо.
Поведінковий рівень та рівень міжрегістрових передач використовують для опису пристрою та його компонентів на найнижчому рівні ієрархії, а структурний – для опису на вищих рівнях ієрархії, інтегруючи набір компонентів в один пристрій та описуючи зв’язки між компонентами.
Оператори мови поділяються на послідовні і паралельні. Паралельні оператори вводяться для того, щоб відобразити паралельність обчислювальних процесів, що виконуються всередині пристрою. Складні паралельні оператори можна описати у вигляді процесу. Процеси виконуються паралельно, а оператори всередині процесів – послідовно. За допомогою процесів описують елементи схеми, які можуть працювати одночасно. Кожен паралельний оператор можна вважати процесом.
Сигнали пов'язують між собою процеси. Вони є зовнішніми по відношенню до процесу, тобто процес може зчитувати сигнал і виводити значення в сигнал. Тому сигнали можна оголошувати тільки в області декларацій архітектури. Так само сигнали можуть зберігати значення, які необхідно передавати від одного процесу до іншого.
Змінні використовуються всередині паралельн...